Для більшості з нас день складається із певних ритуалів: ранкова кава, душ, робота, спорт, хобі, покупки, зустрічі з друзями, прогулянки з родиною, кафешка/піца/суші, буденні справи. Чим довше триває війна, тим рідше українці задумуються хто і яку ціну платить за наші звичайні будні. Подивіться на це фото, воно дуже символічне. На ньому наша волонтерка Ірина Боднар вивозить у шпиталь з передової пораненого українського воїна. Завдяки йому наше буденне життя можливе, завдяки таким як він цивільне населення може дозволити собі ранкову каву, душ, роботу, спорт і хобі, і родинні посиденьки у кафешці, завдяки армії в більшості українських міст відносно спокійно. Не забуваймо, друзі, кому ми за це завдячуємо. І не забуваймо жертвувати на армію. Будь-який економіст скаже, що це безпрограшна інвестиція в майбутнє
